Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоголовець

Білоголовець, -вця, м. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. 29. Cм. білавка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВЕЦЬ"
Бочка, -ки, ж. 1) Бочка. Шух. І. 250. Горілочки бочка. Чуб. ІІІ. 243. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Ум. бочечка. Чуб. ІІІ. 456.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Камен. у. 2) Впадать въ дѣтство.
Зліпити, -ся. Cм. зліплювати, -ся.
Красюк, -ка, м. Красавецъ. Желех.
Надійти́ Cм. надходити.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Припізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. припізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опаздывать, опоздать. Сим. 222. Забарився, на вечерю припізнився. Чуб. V. 1014.
Стенути, -ну, -неш, гл. 1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув. 2)плечима. Пожать плечами. Св. Л. 107.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. Борз., Павлогр. у.у. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Величко, Лѣт. II. 376. Вродився тумою від руської бранки. К. ЦН. 219. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Н. п. Г. Барв. 222. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. Мет. 299. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГОЛОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.