Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Де́рбання, -ня, с. Сниманіе дерна.
Дія́льність, -ности, ж? Дѣятельность.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Зачерви́вити, -ви́влю, -ви́виш, гл. Завести червей.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Накипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. накипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Накипать, накипѣть. Чим горнець накипів, тим буде смердіти.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля.
Чиберачки Cм. чеберячка. Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки.
