Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Глинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ глина.
2) Фарфоровая глина.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють.
Могти́, мо́жу, -жеш, гл. Мочь. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Ніхто не може світа пережити.
Мозо́лений, -а, -е. Мозольный, трудовой, рабочій. Старенькі що зберуть... од своєї праці, мозолених рук, то й обішлють москалеві, меншому синові. Своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Возик коня напував. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем.
Перекорище, -ща, с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Свитина, -ни, ж. = свита. Шапка чорна, шапка чорна, а свитина біла. Ум. свитинка, свитиночка. У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок....
Управителька, -ки, ж. Управительница.
