Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біло

Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. ІІІ. 122. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛО"
Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать. Желех.
Баламутка, -ки, ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Чуб. V. 405. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 526. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. Черниг. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ. Желех.
Бздила, -ли, ж. Жукъ вонючка, Blaps. Мнж. 176.
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. V. 86. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен. II. 31.
Кнуровина, -ни, ж. Мясо борова.
Обрубуватися, -буюся, -єшся, сов. в. обрубатися, -баюся, -єшся, гл. Дѣлать, сдѣлать бревенчатую ограду. (Гайдамаки) кругом обрубались лісом. ЗОЮР. І. 297.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити. Желех.
Тисина, -ни, ж. 1) Тисовое дерево. Гол. II. 60. 2) Раст. Lycopodium complanatum L. Вх. Пч. II. 33.
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.