Бридуля, -лі, ж. Безобразная женщина.
Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Глухий як тетерук.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий.
4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми.
5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму.
6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. б) Leonurus Cardiaca L. Ум. глухенький, глухесенький.
Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Ні ґнота́ нема́. Нѣтъ ничего. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє.
Зате́мніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть.
Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе.
Кугут, -та, м.
1) = півень. Наш кугут чорнокрилий.
2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами.
Обмацки нар. Ощупью.
Помазання, -ня, с. Помазаніе.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
