Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спуховато

Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУХОВАТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУХОВАТО"
Гемон, -на, м. Демонъ. Грин. II. 11. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Гу́ркіт, -коту, м. Стукъ, грохоть. Желех. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи. ЕЗ. V. 197.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Чуб. Розстелено ленні скатерті по столу. Мет. 152.
Ли́пчик, -ка, м. Раст. Asperugo procumens. Вх. Пч. І. 9. Cм. липчиця.
Недоспіл, -лу, м. Недозрѣлость.
Перетика, -ки, ж. 1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Мнж. 189. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. О. 1862. І. 41. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ. Лебед. у. 2) Граница между двумя владѣніями, образуемая рядомъ деревьевъ? У перетику ходила по горіхи (по опеньки, по дрова). Шевч. 540. 3) Поперечная цвѣтная полоска на бѣломъ.
Погоня, -ні, ж. Погоня. КС. 1882. XII. 502. Ой Марку ж, мій Марку, не дрімай зо мною, бо побіжить мати в погоню за мною. Чуб. V. 226. Ум. погонечка, погононька.
Розгромити Cм. розгромляти.
Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея. Славяносерб. у.  
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою. К. ПС. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУХОВАТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.