Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спустіти

Спустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. К. Іов. 39. Спустіло панське подвірє. МВ. (О. 1862. III. 46).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІТИ"
Борошнити, -ню́, -ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Бурсуватися, -суюся, -єшся, гл. Барахтаться, въ борьбѣ возиться. Вони почали бурсуватись — то в шутку, а то вже і навспрашки. Новомоск. у.
Заважні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. Жінка в його давно вже заважніла. Рудч. Ск. II. 114.
Заморо́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Житом. у. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась. Левиц. І. 397.
Красень, -ня, м. Красавецъ. Мир. ХРВ. 131.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Ми́лини, -лин, ж. мн. Мыльная вода, остающаяся послѣ стирки. У милинах виперу катанку. Н. Вол. у.
Настояти Cм. настоювати.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей. Ном. № 2950.
Снігур, -ра, м. 1) пт. снигирь, Pyrrhulа vulgaris. 2) = снігурка. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.