Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спустіти

Спустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. К. Іов. 39. Спустіло панське подвірє. МВ. (О. 1862. III. 46).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІТИ"
Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе. Ном. № 9770.
Куратор, -ра, м. Лицо при церкви, соотвѣтствующее по своимъ обязанностямъ церковному старостѣ. Вх. Лем. 430.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Самокисє, -ся, с. и само́кись, -сі, ж. Простокваша. Вх. Зн. 62.
Уперечка, -ки, ж. Названіе сорта плахты. Черн. у.
Шпурляння, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш. Конст. у.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. ІV. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.