Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стабуритися

Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАБУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАБУРИТИСЯ"
Гачурка, -ки, ж. Ум. отъ гачура.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. Св. Л. 104. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. О. 1862. IV. 57. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. К. Оп. 125. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим. К. Бай. 7.
Жовні́рщина, -ни, ж. Солдатчина.
Заві́дати Cм. завідувати.
Заті́яти Cм. затівати.
Каліка, -ки, об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Ном. № 4663. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Шевч. 138. Ум. каліченька, калічка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки. Чуб. V. 146.
Невинничати, -чаю, -єш, гл. Наивничать. Встрѣчено у Котляревскаго. Невинничає мов Сусана, не займана ніколи панна, що в хуторі зжила ввесь вік. Котл. Ен. VI. 13.
Пододавати, -даю́, -є́ш, гл. Окончить прибавлять (во множествѣ).
Понагулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Нагуляться (о многихъ). 2) Наиграться въ какую либо игру (о многихъ).
Приневолити Cм. приневолювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАБУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.