Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спуджуватися

Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУДЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУДЖУВАТИСЯ"
Великотерплячий, -а, -е. Многотерпѣливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
Засука́ти, -ся. Cм. засукувати, -ся.
Збу́дьок, -дька, м. Малоцѣнный предметъ, продаваемый такъ — лишь бы сбыть съ рукъ. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.
Зв'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зв'яза́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Связывать, связать, обвязывать, обвязать. Возьми ж, сину, нагаєчку і віжки, зв'яжи жінці рученьки й ніжки. Чуб. V. 425. Зв'яжи мені головоньку, най не болить дуже. Чуб. V. 145. 2) Вѣнчать, обвѣнчать. Мені ще тоді п'ятнадцять літ було, що тепер піп не зв'язав би. Г. Барв. 264.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Обпинка, -ки, ж. = обгортка 1. Гол. Од. 71.
Пацірник, -ка, м. Раст. a) Althaea officinalis. Вх. Уг. 257. б)дикий. Malva silvestris. Вх. Уг. 257.
Пропити Cм. пропивати.
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУДЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.