Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спустілий

Спустілий, -а, -е. Опустѣлый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІЛИЙ"
Важка, -ки, ж. Снарядъ, которымъ ткачъ придерживаетъ шинки. Состоитъ изъ деревяннаго крюка и привязанной къ нему веревочки съ тяжестью на концѣ. МУЕ. ІІІ. 22.
Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Жва́кнути, -ну, -неш, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Кормилюд, -да, м. Въ загадкѣ: мельница. Біжить обходисвітка, з шумом крутить кормилюда руки. ХС. III. 65.
Переїднати, -на́ю, -єш, гл. Переманить на свою сторону. Владику переїднали за себе.
Свячене, -ного, с. Освященное во время Пасхи. Чуб. III. 22.
Сімак, -ка, м. = сьомак. Сімок лошак. Рудч. Ск. II. 26.
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки. Вх. Зн. 72.
Чунтук, -ка, м. 1) Овчина съ курдючной овцы. Вас. 154. 2) Сафьянная кожа съ курдючныхъ овецъ. Вас. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУСТІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.