Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спустілий

Спустілий, -а, -е. Опустѣлый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУСТІЛИЙ"
Балясувати, -сую, -єш, гл. Шумѣть. Шейк. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселости і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі. Рудч. Ск. І. 172.
Дя́дина, -ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. ІІІ. 476. Подай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. дя́дина, дя́диночка. Чуб. III. 429.
Зугарний, -а, -е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. І. 149. Зугарний теревені правити.
Ломота́, -ти́, ж. Ломота.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл. 1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого. 2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Обідник, -ка, м. = обидник. Грин. І. 22.
Обточити Cм. обточувати.
Очеркнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) = обчеркнутися. Грин. І. 69. 2) Черкнуться, задѣть. Як скочив я через тин, та й не очеркнувся. Н. п.
Струхнути 2, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУСТІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.