Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спузарь

Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе. Шух. І. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУЗАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУЗАРЬ"
Гальва, -ви, ж. Мѣра жидкости. Гальву віна. Гол. ІІІ. 244.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Неймовірство, -ва, с. = неймовірність. Н. Вол. у.
Попереминати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перем'яти, но во множествѣ.
Порозбувати, -ва́ю, -єш, гл. Разуть (многихъ)
Пригатити Cм. пригачувати.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. ІІ. 159.
Сердувати, -дую, -єш, гл. Сердиться. Мнж. 192. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш. Грин. III. 301.
Тимуль меж., выражающее веденіе скотины. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1089.
Цвітистий, -а, -е. Съ роскошными цвѣтами. Цвітисте зілля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУЗАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.