Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спухово

Спухово нар. 1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово. Лебед. у. 2) Наклонно, покато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. спохова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУХОВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПУХОВО"
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Доплести́ Cм. доплітати.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821.
Погано нар. 1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття. Гліб. 2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у.
Протиснутися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Мнж. 190. Трудно було протиснутись, так було багато народа. Левиц. Пов. 24.
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Устне нар. Словесно.
Шалапутнява, -ви, ж. Плутни, надувательство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПУХОВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.