Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набридливий

Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРИДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРИДЛИВИЙ"
Довга́нь, -ня́, м. = Довгаль 1.
Знахорка, знахурка, -ки и пр = знахарка и пр.
Коломазник, -ка, м. = колімажарь. Угор.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі. Рудч. Ск. І. 109.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Пропалювати, -люю, -єш, сов. в. пропали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прожигать, прожечь.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751.
Хурделити, -лю, -лиш, гл. О вѣтрѣ: крутить, неровно дуть, мести. Вітер хурделить. Канев. у.
Цахати, -хаю, -єш, гл. Норовить. Оце ж він і цахає, щоб що небудь продати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРИДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.