Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сковуватися

Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Ном. № 1725. Кому скується, а кому змелеться. Ном. № 3601.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОВУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОВУВАТИСЯ"
Відмінний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233).
Грамітни́й, -а́, -е́. Грамотный. Шух. І. 33.
Каверзниця, -ці, ж. Проказница. Пішла по хаті вихилятись, а за нею й друга каверзниця — Секлета. Де й сльози поділись — усі в сміху. Г. Барв. 47.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.
Обполіскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Обмываться, омыться слегка. У воду вскочив, обполоскавсь, убравсь. ЗОЮР. II. 61.
Петрущаний, -а, -е. Петрушечный.
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Розбазар'я, -р'я, с. Окончаніе базара. В той день був зранку базарь, так уже к тій порі одходив, — так було вже на розбазар'ї. Павлогр. у.
Тільна, -ної прил. О коровѣ: тельная.
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОВУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.