Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Дрилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Сверлить дрилем. 2) Очищать крыжовникъ, смородину и т. п. отъ косточекъ.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно.
Охотуха, -хи, ж. Охотница, желающая. А я муха полетуха, шить і прясти охотуха.
Прохі́рство, -ва, с. Лукавство, хитрость, коварство. Як заховатися невинній (курці) од прохирства, моєї братії (лисиць) лихого здирства. Cм. еще тамъ же кн.
Спасений, -а, -е. 1) Спасшійся. Живе він там (у печері) багато років.... — став спасений. 2) Влагой. Діло спасене і богоугодне.
Шпадер, -дру, м. Лучина.
