Бучавий, -а, -е. Ссохшійся. Які бучаві чоботи! щоб було другого дня вимазать дьогтем, після дощу.
Вильоти, -тів, м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита?
Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать.
До́хлий, -а, -е. Дохлый.
Дря́п'Я, -п'я, с. = дрантя.
За́йвий, -а, -е. Лишній. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. За́йва мо́ва. Лишнія слова. О, я зайвої мови не люблю. За́йва годи́на. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду.
Залю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. залюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Хто слухав, а хто і окунів ловить. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Скрушки, -шок, ж. мн. = скружки.
