Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скоба

Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБА"
Багачів, -чева, -ве. Принадлежащій богачу. Прийшов до їх багачів син. Чуб. V. 1016.
Бразолійний, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ синяго сандала или окрашенный синимъ сандаломъ. Крашанки бразолійні. Сим. 283.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Прогайнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Чуб. V. 423. Що впень загорюєш, за ніч прогайнуєш. Н. п. 2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень. Вх. Зн. 56.
Самиця, -ці, ж. Самка. Ум. самичка.
Стернити, -ню́, -ни́ш, гл. Управлять рулемъ.
Цюкати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. І. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.