Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скоба

Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБА"
Байдрак, -ка, м. = будяк. Carduus. Вх. Пч. II. 30.
Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159.
Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.
Зарепетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закричать, загорланить. Зарепетувала не своїм голосом Зося. Левиц. І. 365.
Історичний, -а, -е.
Ля́шенько, -ка, м. Ум. отъ лях.
Подушеньство, -ва, с. Богослуженіе по умершемъ, панихида. Вх. Лем. 452.
Придбовувати, -вую, -єш, гл. = придбавати. Г. Барв. 307.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.