Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скло

Скло, -ла, с. Стекло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛО"
Відходити 1, -джу, -диш, сов. в. відійти, -дійду, -деш, гл. 1) Отходить, отойти; уходить, уйти. Відійшли козаченьки від села за милю. Мет. 26. Треба одійти од ями, щоб гаразд її перескочити. Ном. № 13752. Було бо багато, що приходили і відходили. Єв. Мр. VI. 31. Незабаром молодий з своїми одходить до себе на обід. О. 1862. IV. 30. 2) Умирать, умереть, отходить, отойти. Твоя душечка одійшла з його поглядом. Г. Барв. 125. Также и о животныхъ: Корова заслабла та через чотирі дні й одійшла. Рк. Левиц. 3) Кончаться, кончиться. Покіль воду принесла, то й вечеря одійшла. Чуб. ІІІ. 156. Косовиця ше не одійшла. Мнж. 120. Поки одправа в церкві одійде. О. 1862. IX. 67. 4) Поправляться, поправиться, оживать, ожить. Чує Марина, що вона оживає, молодіє, одходить. Левиц. І. 67. Дуб усох, та відходить од коріня. Кіевск. у. 5) Приходить, прійти въ чувство. Поблідши, ніби неживая, упала дівка на рундук. Хоч одійшла вона, та знова зомкнула очі. Греб. 319. 6) Переставать, перестать сердиться. Иноді траплялось, що він її дуже налає..., дак послі, як одійде, пестить було її всяк. Г. Барв. 107. Также відійти від серця. Я такий, паничу, хоч який сердитий, то зараз одійду від серця свого. Харьк. 7) — кого. Бросать, бросить, покидать, покинуть кого. Спи, дитятко! Колишу тя, як мі заснеш, одійду тя, поставлю тя під липками, сама піду з козаками. — Не одходи мене, мати! хто ж мя буде колисати? Гол. ІІІ. 459.
Вушко, -ка, с. 1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно. Г. Барв. 281. 2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ. 3) Часть шкафи. (Cм.). Шух. I. 253.
Ганьбливо нар. = ганебно.
До́спі́х, -ху, м. Успѣхъ, успѣшность. А в ділі все нема доспіху, — куди ні глянеш, — все не те. Алв. 9.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу. Федьк.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Печоглад, -да, м. Участникъ печогладин. МУЕ. ІІІ. 104, 105.
Помишляти, -ля́ю, -єш, гл. Думать, помышлять. Нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш. Чуб. V. 233.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.
Хлебтати, -бчу, -чеш, гл. Хлебать, локать. «Чи не хоч, душко, чаю?» — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Кв. Собака хлебче воду. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.