Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!
Біблія и пр. Cм. библія и пр.
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба.
Вогнюватий, -а, -е. Пылкій, страстный. Молодиця вогнювата.
Вощаний, -а, -е. Желтый, рыжій, по цвѣту подобный воску.
Гамір, -мору, м. Шумъ, крикъ. В містечку почався.... гамір.
Ли́пина, -ни, ж. 1) Липовое дерево. Білий як липина. 2) Липовый лѣсъ. Пішов у липину. 3) Щепки, лучина. Потрощити на липину.
Попереварювати, -рюю, -єш, гл. Переварить (во множествѣ).
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні.
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився.
