Гепнутися, -нуся, -нешся, гл. = гепнути 2. То це которий стане на горосі да попре спиною у стіну, то ноги поїдуть на горосі, а він задом так і гепнеться об підлогу. Стор. І. 42.

Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.

Затушко́вуватися, -ко́вуюся, -єшся, сов. в. зату́шкатися, -каюся, -єшся, и затушкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.

Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти. МУЕ. III. 34.

Звіта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться, сказать привѣтствіе при встрѣчѣ. Ввійшли вони до хати, не уміли ся звітати. О. 1862. IV. 17.

Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.

Переїздка, -ки, ж. Маленькій мостикъ черезъ ровъ или ручеекъ. Н. Вол. у.

Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.

Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл. 1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс. Грин. ІІІ. 680. 2) Втаскивать, втащить.

Ширяння, -ня, с. 1) Паре́ніе, полетъ. Желех. 2) Тыканіе, пыряніе.