Груше́вина, -ни, ж. Грушевое дерево. На грушевині гніздище.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Зубчастий, зубчатий, -а, -е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Зубчасті стіни. зубчастий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки.
Коти, -тів, мн. = котець.
Ледо́вий, -а, -е. Ледяной. — сіль. Кристаллизованная соль. Учини їм оцту з перцем і барсуковим салом і ледової соли.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш.
Перетрушувати, -шую, -єш, сов. в. перетруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Перетряхивать, перетрясти. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Ліжко перетрут.
2) Пересыпать, пересыпать. Перетруси яйця половою, щоб не побились.
3) Только сов. в. Перетрясти. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром.
Протрубити, -блю́, -би́ш, гл. Протрубить.
Чех, -ха, м.
1) Чехъ.
2) Родъ серебряной или золотой старой монеты.
