Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

складач

Складач, -ча, м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛАДАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛАДАЧ"
Банкрутство, -ва, с. Банкротство. Желех.
Бурак, -ка, м. и пр. Cм. буряк и пр.
Дересень, -сня, м. Раст. Polygonum minus. Вх. Пч. І. 12.
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
Зателіпа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Заболтаться, закачаться. 2) = заталапатися. Зателіпалась як свиня. Зміев. у.
Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю. Волч. у.
Пошамрити, -рю́, -риш, гл. Пошелестѣть.
Тамешній, -я, -є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих. Єв. Мт. XIV. 35.
Харсун, -на, м. 1) = борсук. Вх. Пч. ІІ. 6. О. 1862. II. 62.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКЛАДАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.