Достига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. дости́гти, -гну, -неш, гл. Созрѣвать, созрѣть. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця. МВ. І. 124.

Дре́нути, -ну, -неш, гл. = дременути. До корчми дренув. Н. Вол. у.

Каюта, -ти, ж. Задняя часть днѣпровской лодки — дуба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179.

Незгодина, -ни, ж. То-же, что и невзгодина (Cм.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». (Запор. Стар. І. 86); перепечатывая ее, Максимовичъ (1849, стр. 53) выбросилъ «в».

Олійниця, -ці, ж. 1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Екатер. у. Залюбовск. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колоді — стріла съ заяцем ( = товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. Шух. І. 163. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто. Ном. № 14010. 2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. олійничка.

Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Чуб. V. 447. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. Г. Барв. 148. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі. Г. Барв. 426.

Поперестеляти, -ля́ю, -єш, гл. = поперестилати.

Поперехиляти, -ля́ю, -єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).

Скік II, ско́ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. Р. Макс. То скоком, то боком. Ном. № 11849. На новий, рік прибавилось дня на заячий скік. Ном., стр. 12, № 513. 2) Танецъ. Ой гвалт, не до скоку! Грин. ІІІ. 159. Чаще во мн. ч. Всюди скоки та музики. ЗОЮР. І. 121. 3) мн. Ноги у зайца. Вх. Пч. ІІ. 6. 4) мн. Торчащіе изъ воды камни. Шух. І. 181. Пороги въ рѣкѣ. Шух. І. 81. Досвідчений керманич... зна.... всі скоки у воді, о які розбитися може дараба. Шух. І. 183.

Тошно нар. Тошно, тяжело, тягостно. І добре мені, і тошно мені, аж прихилюся я до вишні. Левиц. І. 48. Да не хилися, сосно, бо й так мені тошно. Мет. 248.