Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, -а, -е. Дуплистый. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого.
Картопля, -лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Cм. барабо́ля, бульба, буришка, мандибурка.
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Перевезти із келії в хату на помості. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Ой построю келієчку на крутій горі.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня.
Наддзю́бати Cм. наддзюбувати.
Об'юшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облить кровью. Як ударив лев у камінь, — кохті позлізали... Заревів лев, підняв лапи, лапи об'юшило.
П'їлина, -ни, ж. см. п'їла.
Трухлобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Хата батьківська трухлобока лежить.
Ушеметатися, -таюся, -єшся, гл. Поспѣшно, наскоро одѣться. А наша бабусенька готовусенька: да скоресенько вшеметалася.
Черешник, -ка, м. Черешневая заросль. Цвинтар заріс черешником.
