Буритель, -ля, м. Нарушитель.
Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Кін, ко́ну, м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Лахманник, -ка, м.
1) Тряпичникъ.
2) Ветошникъ.
Покрагати гл. = покраяти.
Приточувати, -чую, -єш, сов. в. приточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прибавлять, прибавить. Варвара ночі увірвала, а дня приточила. Приточу і я своє ім'я — нехай буде разом і твоє, і моє.
2) Пришивать, пришить для удлиненія. Ой гуць-гуці! сорочечки куці, — будем робити, щоб приточити.
3) Приводить, привести (примѣры, цитаты). Приточимо приклади.
Рьоб, -ба, м. Игра = хрещик.
Справування, -ня, с.
1) Отправленіе, исправленіе (должности).
2) Поведеніе.
Цвічення, -ня, с. Обученіе.
Черв'ячок, -чка, м. 1) Ум. отъ черв'як. 2) Родъ мережки. Родъ узора при сшиваніи плахти. 3) мн. Родъ кушанья изъ гречневой каши, протертой на решето, съ макомъ.
