Блиск, -ку, м.
1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш.
2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
Бульвинка, -ки, ж. Луковка.
Випрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. випріти, -прію, -єш, гл. 1) Выпрѣвать, выпрѣть, выкипѣть (о пищѣ). 2) Выпрѣвать, выпрѣть, выгнивать, выгнить отъ сырости.
Вистилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -стелю, -лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала.
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги.
Покришечка, -ки, ж. Ум. отъ покришка.
Похлепнутися, -нуся, -не́шся, гл. = похлипнутися. Похлепнеться за їжею.
Присліпуватий, -а, -е. Слѣпой на одинъ глазъ.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія.
