Дозі́рній, -я, -є. Бывающій до зари, ранній. Я вмивала своє личко раннєю дозірньою росою.
Запля́мкати, -каю, -єш, гл. Зачавкать губами.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость.
Квікати, -каю, -єш однокр. в. квікнути, -кну, -неш,, гл. Визжать (о свиньяхъ). Мудрість Грицькова свиней ізлякала — хрукнули, квікнули, далі з лігва драла. Март. Cм. кувікати.
Наповпере́д нар. Впереди всего; прежде всего.
Обраховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обрахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Разсчитываться, разсчитаться.
2) = обраховувати.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку.
2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком.
3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Cм. судній 3.
