Доде́ржування, -ня, с. Соблюденіе.
Зриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зірватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Срываться, сорваться. Ой як тая черешенька сама не зірветься, так до мене дівчинонька сама не пришлеться. 2) Вскакивать, вскочить, быстро подняться. Зривається ніби куди бігти. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. Встав, зірвався, пішов з шумом. зірватися на ноги. Вскочить. 3) Трогаться, тронуться съ мѣста, двинуться. Раз март апріля звав у гості до себе. Апріль зорвався їхать возом. Мати було як зірветься хоч на один день куди... Пішла заміж та не так, пішла раз — не гаразд, не зірвуся другий раз. 4) Подниматься, подняться (о бурѣ и пр.) Зірвалася шуря-буря.
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
Обрядити Cм. обряжати.
Позаскороджувати, -джую, -єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Припалювання, -ня, с. Опаливаніе, обжиганіе, прижиганіе.
Римарчук, -ка, м.
1) Сынъ шорника.
2) Подмастерій у шорника.
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить.
Скакавиця, -ці, скакавка, -ки, гл. Лягушка.
Тріскатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається.
