В'язій, -зія, м. = в'язільник.
Ґуджула́й, -ла́я, ґуджуле́й, -ле́я, м., ґуджула́йка, -ки, ґуджуле́я, -ле́ї, ґуджуле́йка, -ки, ж. Навозный жукъ. Ум. Ґуджу́лька.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора.
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий.
Поважний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный уваженія. Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю.
2) Серіозный; солидный. Такий зробився тихий та поважний. Поважне обличчя. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову.
3) у поважному стані. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.
Подошукуватися, -куюся, -єшся, гл. Доискаться (многаго).
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Ум. терезки, терезо́чки.
Упоганити, -ню, -ниш, гл. Обгадить.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) = хряпати.
2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.
