Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлучати

Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Мет. 73. Розлучено нас обоє як на орлі крила. Грин. III. 246. 2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧАТИ"
Виправдуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. виправдатися, -даюся, -єшся и виправдитися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Вх. Лем. 398. Як не піймав його, то він там виправдиться. Новомоск. у.
Зловжиток, -тку, м. Злоупотребленіе. Башт. 39.
Зябра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Косильки, -льок, ж. мн. Раст. = сокирки. Вх. Пч. І. 10.
Наштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Прибавить, надставить.
Осуружитися Cм. осоружитися.
Покупка, -ки, ж. Покупка. Зміев. у.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Посивілий, -а, -е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. І. 115.
Шарпун, -на, м. ? Шарпони мене, Боже, своїм шарпуном на мене, на жінку і на моїх діток. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.