Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлучати

Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Мет. 73. Розлучено нас обоє як на орлі крила. Грин. III. 246. 2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧАТИ"
Віджати I Cм. віджимати.
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Людні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Начинать походить на человѣка, дѣлаться болѣе похожимъ на человѣка въ физическомъ или нравственномъ смыслѣ. 2) Наполняться, заселяться людьми.
Маму́сенька и маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ ма́ма.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409. 2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Опинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Очутиться. Аж, ось, не знаю я того, як сірий вовк тут опинився. Греб. 385. Як дам тобі на відлі, той за дверима опинишся. Полт. Земля під тобою розступиться і ти опинишся в пеклі. Стор. МПр. 41.
Пересовувати, -вую, -єш, гл. = пересувати.
Пороздзяплювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и роздзяпити, но во множествѣ.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.