Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить.
Обсідати, -да́ю, -єш, сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей.
Обсмажувати, -жую, -єш, сов. в. обсмажити, -жу, -жиш, гл. Обжаривать, обжарить.
Патя меж., выражающее пустой разговоръ, болтовню. Патя та патя та й розпатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити.
Подяка, -ки, ж. Благодарность.
Поламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали.
2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Я стану або другою людиною, або поламаю віру.
3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Не заснула, а тільки очі поламала.
Помагач, -ча, м. Помощникъ. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. Діти мої, тепер нема в вас жадного заступника, нема помагача.
Смиряти, -ряю, -єш, сов. в. смири́ти, -рю́, -риш, гл. Смирять, смирить, укрощать, укротить. І поглядом смири людську гординю.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга.
