Зду́ти Cм. здувати.
Мале́ньство, -ва, с. 1) Малолѣтство. з мале́ньства. Съ малолѣтства. 3 маленьства він слабів. 2) Малютка, крошка.
Ознаймити, -млю, -миш, гл. Объявить, извѣстить. Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о Бозі.
Пересердя, -дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? и. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої При бабу вб'ю.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло.
Усюсінький, -а, -е. = усісінький.
Цубом нар. — стати. Окостенѣть (отъ холода). Руки цубом стануть на річці.
Чуга, -ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга носится только въ накидку. 2) Верхняя одежда у галицкихъ верховинцевъ — родъ свитки безъ рукавовъ и воротника изъ косматаго сверху сукна.
