Грабови́тий, -а, -е. Корыстолюбивый, любостяжательный. Хвалить Настя свого попа: «Не грабовитий», каже.
Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Один зверх одного.
Особисто нар. Лично.
Погризтися, -зуся, -зешся, гл.
1) Погрызться.
2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом.
Позапечатувати, -тую, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Прибгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. 3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині».
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу.
Шпувати, -шпую, -єш, гл.
1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує.
2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.
3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.
4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.
Штак, -ку, м.
1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
2) = штакун. Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились.
Штурма, -ми, ж. 1) Буря. Также: штормъ? А як вітер з моря, тоді робиться штурма. 2) Шумъ, крикъ. Між ними скоїлася буча, штурма.
