Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розляпатися

Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті. К. МБ. II. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЯПАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЯПАТИСЯ"
Відказуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відказатися, -жуся, -жешся, гл. = отговариваться, отговориться.
Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. Харьк. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Хата, 95. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита. Левиц. Пов. 337.
Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Остуда, -ди, ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. І. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. І. 22.
Поквапність, -ности, ж. = поквап.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Призвести Cм. призводити.
Уїдливість, -вости, ж. Назойливость, надоѣдливость, неотвязность. Чуб. І. 238.
Укір нар. см. на-вкір.
Чорноус, -са, м. Черноусый мужчина. Да нема ж мого ляха чорноуса. О. 1861. XI. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛЯПАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.