Глузувати, -зую, -єш, гл. Насмѣхаться, издѣваться, поднимать на смѣхъ. Матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують.
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой.
Померзлий, -а, -е. Смерзшій.
Просміх, -ху, м. Улыбка.
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Пущальний, -а, -е. Мясопустный.
Товстуха, -хи, ж. = товстуля 1. Мати товстуха, дочка красуха, а син кучерявий. 2) Раст. Gentiana cruciata L. Ум. товстушка, товстушечка.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов.
Хилятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Яка ти бліда, аж страшка і хиляєшся. Хилялись, як п'яна. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. З) Шататься, слоняться. А жіночка московкою всюди хиляєтьвя — і по жидах, і по панах.... боса. Проміж оселею хилявся, тини переступав, ховався.
Хитючий, -а, -е. 1) = хисткий 1. Се хитючий човен.
2) = хисткий 3. Яка хитюча гілька.
