Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце.
Мотиля́к, -ка, м. Мотиль.
Надвереджа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Повреждать, повредить (о здоровьѣ).
Півполукіпок, -пка, м. Пятнадцать сложенныхъ въ полѣ сноповъ.
Помазання, -ня, с. Помазаніе.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник.
Руб'я, б'я, с. Рубище. Рубям прикривати спину. Треба прясти, щоб рубям не трясти.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Фарисей, сея, м.
1) Фарисей. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп'яла.
2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ.
Штатульний, -а, -е. Видный, рослый, взрачный. Це не штатульна кобила.
