Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлютуватися I

Розлютуватися I, -ту́юся, -єшся, гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї. МВ. І. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮТУВАТИСЯ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮТУВАТИСЯ I"
Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Причарувала біле личенько. Мет. 84. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Н. п. Взяв білу сорочку. Драг. 4. 3) білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. Шевч. 4) білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) білий тиждень. Страстная недѣля. Чуб. ІІІ. 13. Маркев. 4. 6) біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Гол. І. 49. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109. 7) біла рядовина. Cм. рядовина 1. Вас. 168. 8) по білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. Новомоск. у. 9) біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. Ном. 10) біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Галиц., Ум. біленький, білесенький.
Зажира́куватий, -а, -е. 1) Обжорливый, прожорливый. 2) Любостяжательный, алчный къ богатству, ненасытный. Ото у нас чоловік Рогуля — зажиракуватий: йому все мало! Волч. у.
Зателе́пкуватий, зателе́пуватий, -а, -е. Неряшливый. Каменец. и Брацл. у.
Збіг м. 1)га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богоро́диці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37.
Зда́лити, -лю, -лиш, гл. ? Сюди, сюди, парубочки, ми вам раді будем: бочку спалим, другу здалим — ми вам роздобудем. Грин. III. 88.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Повідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Отклониться, уклониться (во множествѣ).
Понасмолювати, -люю, -єш, гл. Насмолить, осмолить (во множествѣ).
П'ятка, -ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. Св. Л. 45. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). Желех. Екат. г. 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. Лебед. у. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Шух. І. 169. Cм. коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. Шух. І. 229. 9) Часть веретена. Cм. веретено 1. 10) Часть сапіни (Cм.). Шух. І. 176.
Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл. 1) Стираться, стереться. 2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Харьк. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати. Харьк. 3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛЮТУВАТИСЯ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.