Випитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випитатися, -таюся, -єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дійки та й ся випитує.
Голоднянка, -ки, ж. = голодниця.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Кошечник, -ка, м. = котики 3, б.
Ме! меж., выражающее блеяніе овцы. Прийде коза до воза да й скаже: ме! Ні ґу, ні ме. Ничего не можетъ сказать.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Думав худобу Хрущеву посісти.
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу.
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.
Храбрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Козацтво! лицарі Трояне! Храбруйте! Наша, бач, бере!
