Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлютувати

Розлютувати, -ту́ю, -єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. МПр. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮТУВАТИ"
Борошенний, -а, -е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Боязько нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Вада, -ди, ж. 1) Вредъ. Отим за оце і вади не буде. Канев. у. 2) Недостатокъ. Нема чоловіка без вади. Ном. № 2416.
Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків. Аф. 399.
З'ясирити, -рю, -риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки! Н. Вол. у.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый. 2) Малоопытный, не знающій людей. Чуб. І. 270. Посилає козака молодого, небувалого. О. 1862. II. 96.
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. Cм. ро́спарки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.