Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлютувати

Розлютувати, -ту́ю, -єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. МПр. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮТУВАТИ"
Вичвалати, -лаю, -єш, гл. Выходить, исходить (медленной походкой).
Гардеман, -ну, м. = гардаман. Напилам ся гардеману. Чуб. IV. 513.
Доснідувати, -дую, -єш, сов. в. досні́дати, -даю, -єш, гл. Оканчивать, окончить завтракать. Доснідуй уже швидче, бо день не стоїть. Харьк.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Налюбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. = налюбувати.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Обгребти, -ся. Cм. обгрібати, -ся.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263. 2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.