Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлучення

Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218, 213. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена. Шух. І. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧЕННЯ"
Бжілка, -ки, ж. = бджілка.
Варяг, -га и варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.
Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах. Левиц. І. 26.
Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі. Н. Вол. у.
Перецінувати, -ную, -єш, гл. Переоцѣнить.
Подомивати, -ва́ю, -єш, гл. Домыть (во множествѣ).
Померхти, -хну, -неш, гл. Потускнѣть. Очі в його якось померхли. МВ. ІІ. 14. Золото так і померхне. ЗОЮР. І. 5.  
Попукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Укочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укотитися, укочуся, -тишся, гл. Вкатываться, вкатиться. Покотився тоді сліпуючи та й укотивсь у лисиччину норку. Грин. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.