Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
Краєчка, -ки, ж. Ум. отъ крайка.
Нама́нювати, -нюю, -єш, сов. в. намани́ти, -маню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить, наманивать, наманить. Нарвав квіточок, наманив дівочок. Я закличу музики та наманю хлопців. Давай до себе наманювати людей.
Неповинно нар.
1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали.
2) Не должно.
Палянишниця, -ці, ж. Женщина, пекущая и продающая паляниці. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Рішив стати під церквою біля бублейниць, палянишниць і крамарів з медяниками.
Приплітка, -ки, ж. Доплетенное.
Причапати, -паю, -єш, гл. Приплестись. Причапали старі баби, охаючи.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе.
Сібірник, -ка, м.
1) Сосланный въ Сибирь.
2) Злодѣй, разбойникъ.
