Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Бортяник, -ка, м. = бортник.
Відмогтися Cм. відмагатися.
Гнеть нар. = гнет. А ту гнеть потопа буде.
Голота, -ти, ж. соб. Голь, бѣдняки. Не йди туди, вражий сину, де голота п'є. Ум. голотонька.
За́крутка, -ки, ж. 1) = завертка 1. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Cм. завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. Cм. млин ручни́й. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ.
Земняк, -ка, м. Картофель.
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! Прицуцувата падлюка! (брань).
Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка.
