Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлітатися

Розлітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Ном. № 1881. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Чуб. Переносно: разбѣгаться, разбѣжаться. Але ішли легиники да все гомотіли, як учули да ровточку, вни ся розлетіли. Лукаш. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛІТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛІТАТИСЯ"
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться. Закр.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Кутання, -ня, с. Кутаніе.
Лицарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Рыцарствовать.
Перепроваджувати, -джую, -єш, сов. в. перепровадити, -джу, -диш, гл. Проводить, провести чрезъ что. Досі перепроваджено його (українське слово) в нас тілько через віковічні книги Св. Письма. Наступила черга перепровадити його через поетичні твори великих народів і через... науку. К. ХП. 135.
Позгнивати, -ваємо, -єте, гл. = погнити.
Поледачитися, -чуся, -чишся, гл. Полѣниться. Поледачився сам піти та послав дурного хлопця. Новомоск. у. (Залюб.).
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛІТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.