Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлітатися

Розлітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Ном. № 1881. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Чуб. Переносно: разбѣгаться, разбѣжаться. Але ішли легиники да все гомотіли, як учули да ровточку, вни ся розлетіли. Лукаш. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛІТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛІТАТИСЯ"
Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.
Витовкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Побить, поколотить. 2) Растолковать, разъяснить.
З'ї́здини, -дин, ж. мн. Съѣздъ.
Непорядно нар. Безпорядочно.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Поперепаскуджувати, -джую, -єш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити. Фр. Пр. 47.
Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. АД. І. 188. Ум. спильненька.
Чтирі числ. = чотирі. Підкувався на всі чтирі ноги. Ном. № 6633.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛІТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.