Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлючений

Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮЧЕНИЙ"
Виломити, -млю, -миш, гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.
Греки́ня, -ні, ж. Гречанка. Грек росказував про східні гареми, про афинських грекинь. Левиц. Пов. 13.
Ґлюч, -ча, м. Рыба: Cottus, бычекъ. Cм. Головач, бабець. Вх. Пч. II. 19.
Доска́кувати, -кую, -єш, сов. в. доскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Доскакивать, доскакать. Доскакує Сомко із Шрамом до провалля. К. ЧР. 169.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові. Мет. 382.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья. Желех.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39.
Позначати, -ча́ю, -єш, сов. в. позначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить; намѣчать, намѣтить. Маркев. 121. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V. 796.
Понаковувати, -вую, -єш, гл. Наковать (во множествѣ).  
Речінь, -ня, м. = реченець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛЮЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.