Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлучний

Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧНИЙ"
Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос.
Блошанка, -ки, ж. Ночная рубашка.
Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Зателіпа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Заболтаться, закачаться. 2) = заталапатися. Зателіпалась як свиня. Зміев. у.
Касарня, -ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута. Гол.
Крижанка, -ки, ж. = крижавка. Желех.
Кукурудзайка, -ки, ж. зоол. Клестъ, Loxia. Вх. Уг. 248.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Роскупити Cм. роскуповувати.
Самоперше нар. Прежде всего. Вх. Уг. 266.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.