Великовоїн, -на, м. Великій воитель.
Допи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. допита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Царь допитується: чого ти, дочко, журишся? допита́тись сло́ва. Узнать рѣшеніе. Поїхали до свата слова допитаться. 2) Находить, найти кого либо при помощи разспросовъ. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабашниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. Допитався до того багатого купця.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Лагодком, лагодом. Cм. лагід.
Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці.
Проїзд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь.
Угоден, -дна, -не, уго́дливий, -а, -е. = угіден, угідний. Як будеш Богу угоден, то не будеш і голоден. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззіж. Була в однім селі криниця така вгодна, шо із неї і врожаї, і усе йшло.
