Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлучний

Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧНИЙ"
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати. Желех.
Коропавиця, -ці, ж. = коропа. Желех.
Мазі́й, -зія́, м. 1) Мазальщикъ. 2) Названіе вола пепельнаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41, 3) = мазун.
Охолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Н. Вол. у. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять. Рудч. Ск. II. 36.
Перекривити Cм. перекривляти.
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Помести Cм. помітати.
Тамка, тамки, тамкива, нар. Ум. отъ там.
Тахля, -лі, ж. 1) Оконное стекло. В деяких вікнах зовсім не було тахоль. 2) Плита. Ум. тахелька.
Чаплюра, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.