Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлучний

Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧНИЙ"
Кістняк, -ка́, м. = кістяк 1. Возила, возила (коняка), а тепер кістняк тліє.
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Ном. № 2877. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. К. Псалт. 8. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? Шевч. 413. 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. Ном. № 6558. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий? Чуб. І. 111.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Розогніти, -ні́ю, -єш, гл. Разгорячиться, войти въ азартъ. Ровен. у.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Удовки, -вок, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.
Чорпіта, -ти, ж. = посмітюха, Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8. Cм. черпіта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.