Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлука

Розлука, -ки, ж. 1) Разлука. Як ізв'яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. Чуб. V. 132. 2) Разводъ. Мировий розлуку дає. Г. Барв. 508. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Шух. 1. 43. Ум. розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки. Грин. III. 330.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУКА"
Бойський, -а, -е. = бойківський. Желех.
Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.
Вирачкувати, -кую, -єш, гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.
Дотанцюва́тися, -цю́ю, -єшся, гл. 1) Танцуя дойти до чего. 2) Дотанцоваться до чего.
Лопу́шни́к, -ка, м. 1) = лопу́х. ЗЮЗО. І. 112. 2)водяний. Раст. Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився. Борз. у.
Охвара, -ри, ж. = огвара. Жінка охвара. Вѣдьма, колдунья. Вх. Зн. 43.
Поновлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поновитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Возобновляться, возобновиться. 2) Обновляться, обновиться. В природі силою весни все оживало й поновлялось. Щог. Сл. 69.
Попарторити, -рю, -риш, гл. = попартолити.
Хунт, -та, м. Фунтъ. Ном. № 7603. Свічок купив вісім хунт. Харьк. г. Ум. хунтик. Хунтиків зо два масла є продати. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.