Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Валява, -ви, ж. Множество. Лубен. Валява жидів іде з школи. Валявою йдуть люде. Снігу валява. Такого валява риби.
Вицяпувати, -пую, -єш, сов. в. вицяпати, -паю, -єш, гл. = відциркувати.
Відтоптувати, -тую, -єш, сов. в. відтоптати, -пчу, -чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Черевички відтопчу. відтрутити. Cм. відтручати.
Відтулити Cм. відтуляти.
Калинонька, кали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Намочи́ти Cм. намочувати.
Плазьма нар. = плазом.
Польгувати, -гую, -єш, гл. Давать льготу. Віри своєї християнської у поругу не подайте, жидівському шабашу не польгуйте.
Часниковий, -а, -е. Чесночный.
