Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній.
Ґо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей.
Заста́ти Cм. заставати.
Зіткну́тися, -кну́ся, -нешся, гл. Столкнуться.
З'їдна́ти, -на́ю, -єш, гл. и пр. = з'єднати и пр.
Муре́й, -ре́я, м. Сермяжникъ. Козак муреями нас узиває (міських людей).
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать.
Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Ворожка з бісом накладає. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. 7) — головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Через тії коні воронії наклав козак головою. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик.
