Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обманник

Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАННИК"
Буковинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буковина 1, 2. Шух. І. 177. Буковинка сі розвила. Шух. І. 197. 2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Вс... Cм. ус....
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Купчити, -чу, -чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться. Вх. Лем. 430.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище. Ном. № 13902.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати. Желех.
Трудяк, -ка, м. = трудовник. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.