Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами.
Глобити, -блю, -биш, гл.
1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ.
2) Конопатить.
3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить.
Го́стонько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла).
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus.
Накорми́ти, -млю́, -миш, гл. = нагодувати. Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай.
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный.
2) Невообразимый, неизъяснимый.
Підбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підібра́тися, -беруся, -ре́шся, гл.
1) Подбираться, подобраться, подкрасться. Підбірається під хатнє віконце.
2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Ольга й Катерина швидко вивчили і співали її (пісню)... підбіраючись під Палажчин спів.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру.
