Мужи́цтво, -ва 1) Крестьянство. Він, ще оженившись, послухав жінки, од мужицтва одстав і збивався трошки на купецький лад. 2) соб. Мужики. А найбільш преться того мужицтва. 3) Мужичество, грубыя привычки, замашки.
Небувалість, -лости, ж. То, чего не-было. Гнівили Тройцю й горювали за небувалость і обман.
Понасипатися, -пається, гл. безл. Насыпаться (во множ.). Скрізь понасипалося борошна.
Поповештатися, -таюся, -єшся, гл. Много походить, много постранствовать. І поповешталась же сердешна Катря, чужі порош оббиваючи.
Поцяцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Украсить (предметъ) рѣзьбой, инкрустаціей, вышивкой и пр.
Призвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. призвичаїти, -ча́ю, -їш, гл. Пріучать, пріучить. Наймичка призвичаєна.... завжди приходити вранці до пані. Призвичаїла (її) до роботи.
Різникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю.
Улюблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. улюбитися, -блюся, -бишся, гл. Влюбляться, влюбиться. Був собі парубок і влюбився він у дівчину. Ой як влюблявся парень на дві дівки, да вибірав — котора вірнійша буде.
Хлопченя, -няти, с. = хлопча. Ходіть лишень ближче, хлопченята, я по яблучку вам дам. Ум. хлопченятко.
Шуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Шутить. Шуткує з неї. Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься.
