Загрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. загрома́дити, -джу, -диш, гл. Загребать, загресть, закапывать, закопать. Живцем в землі їх загромадили.
Зати́нка, -ки, ж. Нижняя треть, нижняя утолщенная, послѣ зарубки, часть веретена.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium.
Золоття, -тя, с. соб. Золотыя нити? Золотыя вещи? Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття.
Клюшниця, -ці, м. = ключниця. Ракша — клюшниця од вирію. У нас невістка не робітниця, нашому добру не кукібниця, і нашим коморам не клюшниця.
Княжейка, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Панування, -ня, с.
1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування.
2) Царствованіе.
3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання.
Потаска, -ки, ж. У горшечниковъ: деревянная, рѣдко желѣзная кочерга въ видѣ буквы Т для перегребанія въ горнѣ во время обжиганія.
Салашина, -ни, ж. = салаш.
