Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмарити

Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Лебед. у. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАРИТИ"
Ага́рський и агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. АД. І. 186. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Ib. 190. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило. Шевч. 255.
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Захолітаты, -таю, -єш, гл. Заколебать, зашатать. Желех.
Кликотіти, -кочу, -чеш, гл. = клекотіти.  
Обтулити Cм. обтулювати.
Попороситися, -симося, -ситеся, гл. Родить поросятъ (о многихъ). Всі льохи се попоросили. Kolb. І. 135.  
Соборище, -ща, с. = собір. Чуб. І. 180.
Хахоньки, -ньок, ж. мн. Шутки, смѣхъ. тобі тільки хахоньки справляти — только смѣяться. Шейк.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка. Млак. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.