Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облуда

Облуда, -ди, ж. 1) Лицемѣріе, притворство, обманъ. Хто облудов віддихає, най нігди щастя не має. Гол. І. 299. 2) об. Лицемѣръ, лицемѣрка, притворщикъ, притворщица. Гадалам ся, мій миленький, втопити, щоб з тобою, облудою не жити. Гол. І. 282. Ой не жаль же мі того вина й меду, же 'м пив, ой но мі жаль, же 'м з облудов оженив. Гол. IV. 207. 3) Призракъ; обманный видъ; только видъ внѣшній, а въ дѣйствительности того, что должно быть, нѣтъ. Мнж. 187. Тремтів, як на дереві облуда. Полт. Облуда одна стоїть, а яка хата хороша була. Екатер. г. Літав до однієї жінки змій, та так її перевів, шо тілько одна у неї чоловіча облуда. Мнж. 9. Ум. облудка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУДА"
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Ком. II. 34. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням. Левиц. І. 332.
Дуна́й, -на́ю, м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 760. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 329. 2) Рѣка Дунай. О. 1862. V. 103. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Грин. ІІІ. 526. Текла вода з Душечка, а другая з моря. Грин. ІІІ. 558.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Мідни́ця, -ці, ж. Мѣдный тазъ. Н. Вол. у.; 2) Деньги. Получила вона дару три мідниці (три гривні). Драг.
Недоріка, -ки, об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215.
Підпускати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл. 1) Подпускать, подпустить. 2)бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли. Стор. МПр. 69. 3)москаля. Врать, соврать.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Примова, -ви, ж. Заговоръ (знахарскій).
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Скопилитися, -люся, -лишся, гл. О дѣвушкѣ: родить дитя. Скопилилася дівка. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.