Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Зава́листий, -а, -е. Многоснѣжный (о зимѣ). Завалиста зіма.
Змочи, змо́жу, -жеш, гл. = змогти.
Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. Cм. цілющий.
Латиш, -ша, м. Большая заплата? Латка на латці, — та й латиш.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь.
Пожалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Коли б то він схаменувся та покинув так робити... та пожалкував би моїх слізочок.
Розгуторити, -рю, -риш, гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був.
Хуртеча, -чі, ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно.
Шпарина, -ни, ж. Щель. Cм. шпара.